- елегантний
- [еилеига/нтнией]
м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
елегантний — а, е. Вишукано витончений. || Зі смаком одягнений, граціозний … Український тлумачний словник
елегантний — прикметник … Орфографічний словник української мови
елегантність — ності, ж. Абстр. ім. до елегантний … Український тлумачний словник
елегантно — Присл. до елегантний … Український тлумачний словник
оздобний — а, е. 1) Багато, вишукано оздоблений. 2) рідко. Елегантний, граціозний … Український тлумачний словник
фешенебельний — а, е. Який відповідає вимогам найкращого смаку й моди; вишуканий, елегантний … Український тлумачний словник
шикарний — а, е, розм. 1) Вишукано елегантний (про людину, її одяг, манери і т. ін.). || Сповнений шику, розрахований на вражаючий ефект. 2) Багатий, розкішний, пишний … Український тлумачний словник
вишуканий — 1 дієприкметник від: вишукати вишуканий 2 прикметник витончений, елегантний … Орфографічний словник української мови
елєганцкый — ка, ке, Ол. Елегантний, витончений, модний … Словник лемківскої говірки
елєганццкі — ка, ке, Ол. Елегантний, витончений, модний … Словник лемківскої говірки